Історична довідка про місто
Суми
Історія будь-якого міста невід’ємна від
історії країни. Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під
проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. У різних джерелах наводяться різні
дати заснування міста – 1651, 1652, 1653, 1655. Найвірогідніша з них остання.
Саме в 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Г.Кондратьєвим
переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано
Сумський слобідський козачий полк, який очолив Г. Кондратьєв.
Історія роду Кондратьєвих – роду мужніх воїнів і щедрих благодійників – є
частиною історії міста. Наприклад, син Герасима Кондратьєва – Андрій – брав
участь у Кримському поході та Північній війні, з 1706 р. очолював Сумський
слобідський полк і одночасно зводив храми. Перша кам’яна споруда в місті –
Воскресенська церква – побудована за його сприянням. Продовжуючи славні
традиції роду, у другій половині ХІХ століття Микола Кондратьєв, приятель
великого російського композитора П. Чайковського, був першим опікуном Сумської
Олександрівської прогімназії, на власні кошти спорудив при ній церкву. А місту
подарував земельну ділянку з великим будинком, у якому розмістили міську думу,
окружний суд і одну з пожежних команд. Згодом поряд було споруджено будинок
Громадського зібрання (нині обласна філармонія), де проходили оперні вистави
професійних і аматорських труп, концерти видатних музикантів-інструменталістів
і вокалістів. Кожен сумчанин із вдячністю згадує Кондратьєвих – тих, хто
заснував, боронив і прикрашав місто.
Плин життя Сум початку ХVІІІ століття змінили події Північної війни. З 26
грудня 1708 р. до 3 лютого 1709 р. у місті перебував Петро І разом зі своєю
ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів і указів, проведена
військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За
переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І “урочисто та пишно”
зустрічали Новий – 1709 – рік.
Мир на землі – запорука процвітання міста. Починаючи з 1710-х років, у
Сумах розвиваються промисловість і торгівля. Виникли підприємства
мануфактурного типу, щороку влаштовувалися два “великы” ярмарки, які тривали по
20-30 днів, і два “середні” – по 5-7 днів. На початок 80-х років нараховувалося
понад 400 різних за фахом ремісників, а у 90-ті вже понад 700. Зростало й
населення міста. Якщо в 1732 р. воно становило 7700 чоловік, то в 1773 р. –
9845.
Зростало й місто. У другій половині ХVІІІ століття було здійснено
геодезичну зйомку та складено кілька планів. Будь-який план є своєрідним
портретом міста, інколи дещо ідеалізованим. Генеральний план, затверджений у
1786 р., передбачав забудову Сум прямокутною мережею вулиць і кварталів. Саме у
цей час було споруджено кілька будинків за проектами відомих архітекторів О.
Паліцина та П. Ярославського – талановитого учня великого В. Баженова. За
проектами Ярославського було зведено Покровську церкву (1783-1790) та
одноповерховий кам’яний будинок «присутственных мест».
У другій половині ХVІІІ століття “державні перетворення” Катерини ІІ
позначилися й на житті Сум. Так, у зв’язку з ліквідацією урядом козацького
самоврядування Сумський козацький полк було реорганізовано на регулярну частину
російської армії, а місто з полкового центру перетворилося спочатку на
провінційне, а з 1775 р. – на повітове місто Слобідсько-Української губернії,
перейменованої в 1835 р. на Харківську.
ХІХ століття для Сум стало добою оновлення та процвітання. Після пожежі в
1839-1840 рр. місто змінило своє обличчя – за генеральним планом 1845 р. А
розквіт Сум як промислового та культурного центру в другій половині ХІХ
століття пов’язаний з підприємницькою та громадською діяльністю І. Г.
Харитоненка (1822-1891) – засновника славетної династії цукрозаводчиків. У 1888
р. в Сумах діяло вже 26 невеликих фабрик і заводів. Пізніше виникли
машинобудівні підприємства – завод сільськогосподарських машин (1891), ливарний
“Вулкан” (1893), “Сумські машинобудівні майстерні” (1896), останнє з яких нині
є одним з гігантів сучасної промисловості України – ВАТ “Сумське НВО ім. М. В.
Фрунзе”.
Буремні події ХХ століття не обминули й місто над Пслом. Доленосні події –
революція 1905-1907 рр., Перша світова війна, події жовтня 1917 р. та
громадянська війна – відлунювали у провінційних Сумах. Стабілізація життя
розпочалася лише в 1920-х роках. У 1923-1924 рр. запрацювали металообробні та
машинобудівні заводи. Пожвавилося й культурно-мистецьке життя міста: відкрився
історично-художній музей (очолив його Н. Онацький), Палац Пролеткульту, став
діяти робітничо-селянський театр. На базі педагогічних курсів створюється
спочатку педагогічний технікум, згодом – інститут соціального виховання.
Новий період в історії міста почався з утворення у 1939 р. Сумської
області. Місто стало обласним центром – центром культурно-мистецького та
економічного життя цілого регіону України.
Під час Великої Вітчизняної війни в окупованому фашистами місті діяла
підпільна організація “Прапор” на чолі з Д. Косаренком. Суми були визволені 2
вересня 1943 р. частинами 167-ої, 232-ої та 340-ої стрілецьких дивізій 50-го
стрілецького корпусу Червоної Армії, у зв’язку з цим їм було надано почесне
найменування Сумсько-Київських.
Якщо друга половина 1940-х – 1950-ті роки в історії Сум, як і всієї країни,
були роками відбудови, то 1970-ті стали роками перетворення міста на потужний
промисловий і культурний центр. Місто зростало й оновлювалося. Його
архітектурне обличчя вирізнялося оригінальністю з-поміж інших обласних центрів
України. У тодішньому Радянському Союзі добре була відома продукція таких
велетнів промислового виробництва, як заводи “Центролит” і “Електрон”,
виробничих об’єднань СМНВО ім. Фрунзе, “Хімпром”, “Насосенергомаш”,
“Сумизалізобетон”.Здобуття Україною Незалежності позначилося на всіх сферах
життя Сум. На межі тисячоліть сумчани згадали про велику історичну спадщину
міста. У 1997 р. відновлено зруйнований у 1918 р. пам’ятник І. Харитоненку
роботи видатного російського скульптора О. Опекушина.
Протягом останніх років здійснюється робота по реставрації центральної
частини Сум. Прикрашається місто й новобудовами, серед яких найвизначнішими є
стадіон “Ювілейний” та легкоатлетичний манеж, що відповідають усім світовим
стандартам. Тож недарма звуть Суми перлиною Слобожанського краю.