КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ на блозі «Бібліо Сумка»

Сумської центральної міської бібліотеки ім. Тараса Шевченка

·                     Сумська міська централізована бібліотечна система

·                     YouTube: Канал Сумської МЦБС

·                     Цитатник бібліографів

·                     Бібліотеки та науково-інформаційні центри України

·                     Українська бібліотечна асоціація

·                     Вибрані газети, інтернет-видання та інформаційні агентства

·                     Сумська ОУНБ

·                     БібліоСинергія

·                     Бібліотечний автобан

·                     Все про Європу в бібліотеках

Історична довідка про місто Суми

·         КатегоріяСУМИ І СУМЧАНИ

·         Дата12.07.2017

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Історія будь-якого міста невід’ємна від історії країни. Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. У різних джерелах наводяться різні дати заснування міста – 1651, 1652, 1653, 1655. Найвірогідніша з них остання. Саме в 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Г.Кондратьєвим переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано Сумський слобідський козачий полк, який очолив Г. Кондратьєв.

Історія роду Кондратьєвих – роду мужніх воїнів і щедрих благодійників – є частиною історії міста. Наприклад, син Герасима Кондратьєва – Андрій – брав участь у Кримському поході та Північній війні, з 1706 р. очолював Сумський слобідський полк і одночасно зводив храми. Перша кам’яна споруда в місті – Воскресенська церква – побудована за його сприянням. Продовжуючи славні традиції роду, у другій половині ХІХ століття Микола Кондратьєв, приятель великого російського композитора П. Чайковського, був першим опікуном Сумської Олександрівської прогімназії, на власні кошти спорудив при ній церкву. А місту подарував земельну ділянку з великим будинком, у якому розмістили міську думу, окружний суд і одну з пожежних команд. Згодом поряд було споруджено будинок Громадського зібрання (нині обласна філармонія), де проходили оперні вистави професійних і аматорських труп, концерти видатних музикантів-інструменталістів і вокалістів. Кожен сумчанин із вдячністю згадує Кондратьєвих – тих, хто заснував, боронив і прикрашав місто.

Плин життя Сум початку ХVІІІ століття змінили події Північної війни. З 26 грудня 1708 р. до 3 лютого 1709 р. у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів і указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І “урочисто та пишно” зустрічали Новий – 1709 – рік.

Мир на землі – запорука процвітання міста. Починаючи з 1710-х років, у Сумах розвиваються промисловість і торгівля. Виникли підприємства мануфактурного типу, щороку влаштовувалися два “великы” ярмарки, які тривали по 20-30 днів, і два “середні” – по 5-7 днів. На початок 80-х років нараховувалося понад 400 різних за фахом ремісників, а у 90-ті вже понад 700. Зростало й населення міста. Якщо в 1732 р. воно становило 7700 чоловік, то в 1773 р. – 9845.

Зростало й місто. У другій половині ХVІІІ століття було здійснено геодезичну зйомку та складено кілька планів. Будь-який план є своєрідним портретом міста, інколи дещо ідеалізованим. Генеральний план, затверджений у 1786 р., передбачав забудову Сум прямокутною мережею вулиць і кварталів. Саме у цей час було споруджено кілька будинків за проектами відомих архітекторів О. Паліцина та П. Ярославського – талановитого учня великого В. Баженова. За проектами Ярославського було зведено Покровську церкву (1783-1790) та одноповерховий кам’яний будинок «присутственных мест».

У другій половині ХVІІІ століття “державні перетворення” Катерини ІІ позначилися й на житті Сум. Так, у зв’язку з ліквідацією урядом козацького самоврядування Сумський козацький полк було реорганізовано на регулярну частину російської армії, а місто з полкового центру перетворилося спочатку на провінційне, а з 1775 р. – на повітове місто Слобідсько-Української губернії, перейменованої в 1835 р. на Харківську.

ХІХ століття для Сум стало добою оновлення та процвітання. Після пожежі в 1839-1840 рр. місто змінило своє обличчя – за генеральним планом 1845 р. А розквіт Сум як промислового та культурного центру в другій половині ХІХ століття пов’язаний з підприємницькою та громадською діяльністю І. Г. Харитоненка (1822-1891) – засновника славетної династії цукрозаводчиків. У 1888 р. в Сумах діяло вже 26 невеликих фабрик і заводів. Пізніше виникли машинобудівні підприємства – завод сільськогосподарських машин (1891), ливарний “Вулкан” (1893), “Сумські машинобудівні майстерні” (1896), останнє з яких нині є одним з гігантів сучасної промисловості України – ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе”.

Буремні події ХХ століття не обминули й місто над Пслом. Доленосні події – революція 1905-1907 рр., Перша світова війна, події жовтня 1917 р. та громадянська війна – відлунювали у провінційних Сумах. Стабілізація життя розпочалася лише в 1920-х роках. У 1923-1924 рр. запрацювали металообробні та машинобудівні заводи. Пожвавилося й культурно-мистецьке життя міста: відкрився історично-художній музей (очолив його Н. Онацький), Палац Пролеткульту, став діяти робітничо-селянський театр. На базі педагогічних курсів створюється спочатку педагогічний технікум, згодом – інститут соціального виховання.

Новий період в історії міста почався з утворення у 1939 р. Сумської області. Місто стало обласним центром – центром культурно-мистецького та економічного життя цілого регіону України.

Під час Великої Вітчизняної війни в окупованому фашистами місті діяла підпільна організація “Прапор” на чолі з Д. Косаренком. Суми були визволені 2 вересня 1943 р. частинами 167-ої, 232-ої та 340-ої стрілецьких дивізій 50-го стрілецького корпусу Червоної Армії, у зв’язку з цим їм було надано почесне найменування Сумсько-Київських.

Якщо друга половина 1940-х – 1950-ті роки в історії Сум, як і всієї країни, були роками відбудови, то 1970-ті стали роками перетворення міста на потужний промисловий і культурний центр. Місто зростало й оновлювалося. Його архітектурне обличчя вирізнялося оригінальністю з-поміж інших обласних центрів України. У тодішньому Радянському Союзі добре була відома продукція таких велетнів промислового виробництва, як заводи “Центролит” і “Електрон”, виробничих об’єднань СМНВО ім. Фрунзе, “Хімпром”, “Насосенергомаш”, “Сумизалізобетон”.Здобуття Україною Незалежності позначилося на всіх сферах життя Сум. На межі тисячоліть сумчани згадали про велику історичну спадщину міста. У 1997 р. відновлено зруйнований у 1918 р. пам’ятник І. Харитоненку роботи видатного російського скульптора О. Опекушина.

Протягом останніх років здійснюється робота по реставрації центральної частини Сум. Прикрашається місто й новобудовами, серед яких найвизначнішими є стадіон “Ювілейний” та легкоатлетичний манеж, що відповідають усім світовим стандартам. Тож недарма звуть Суми перлиною Слобожанського краю.

Календар на квітень 2020 року *** 

Вся земля розквітла, так багато світла,Сонячне проміння - струни золоті!І звучить в повітрі, як свята молитва,Ця миттєва радість - в кожному житті!Піднімаю руки і вбираю звуки,Роси, наче ...

Опубліковано·30 бер. 2020 р., 12:28 Татьяна Жадан

Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) —

 багатотомне енциклопедичне видання (алфавітна енциклопедія) про Україну в усіх вимірах від початку XX століття до сьогодення. Енциклопедія подає цілісний образ новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, персоналіях. Охоплює всі сфери життя в Україні, відображає сучасні погляди на історичні події та постаті. Специфіка ЕСУ полягає в тому, що в ній переважає сучасний матеріал, особлива увага приділяється явищам, процесам, поняттям, що характеризують добу державної незалежності України. вміщує статті не лише про громадян України, а й про українців, які мешкають за кордоном і стали відомими в тій чи іншій сфері життя. Не оминули в ЕСУ зарубіжних українознавців. Енциклопедія містить інформацію про національні меншини України, їхню історію, інституції, видання, відомих представників.

ЕСУ — це спільний проект Національної академії наук України та Наукового товариства ім. Шевченка.

Читати онлайн Енциклопедія Сучасної України

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Пов’язано

Енциклопедія Сучасної України. Т. 19, Т. 2002.04.2019У "Новини краєзнавчої літератури"

Історична довідка про місто Суми12.07.2017У "Суми і сумчани"

Сумські бібліотеки перейшли на онлайн-режим роботи

12:18, 7 квітня

Суспільство

Sumy0542

Під час дії карантинних заходів на території Сумської міської ОТГ заклади міської централізованої бібліотечної системи продовжують працювати задля комфорту читачів, але в онлайн-режимі.

Мова йде про повний перехід у соціальні мережі. Як зазначає начальник відділу культури Наталія Цибульська, діджиталізована бібліотечна система прийшлась до вподоби багатьом, зокрема, зросла кількість читачів, особливо чоловіків.

«Бібліотекарі – люди творчі, а тому навіть в умовах карантину до роботи підходять відповідно, а головне сучасно. Ми повністю перейшли у соціальні мережі – Facebook та Instagram, але це не означає, що читачу відтепер буде складніше знайти потрібну літературу, – посилання на книгу завжди можна дізнатись у працівників книгозбірні, надіславши запит на електронну адресу (список нижче). Окрім цього, ми створили буктрейлери (короткі відеоролики за мотивами книг), онлайн-кросворди та онлайн-вікторини. Разом із тим, подбали й про учнів старших класів, склавши перелік порад та підкажчиків щодо ЗНО», – підкреслила посадовиця.

Нагадаємо, на території Сумської міської об’єднаної територіальної громади діють 18 бібліотек, у числі яких: Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка, філії, розташовані по місту та у селі Піщане Піщанського старостинського округу. Свої двері для читачів книгозбірні відкриють по закінченню карантину.

Назва філії

Електронна адреса

1.

Сумська центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (вул. Кооперативна, 6)

lib@library.sumy.ua; sumybibshev@gmail.com

2.

Бібліотека-філія №1 (вул. Глінки, 1)

libsumy_f1@ukr.net

3.

Бібліотека-філія №2 (вул. Сумсько-Київських дивизій, 22)

libraryfilial2@ukr.net

4.

Бібліотека-філія №3 (вул. Новомістенська, 23)

bibliofilia3@gmail.com

5.

Бібліотека-філія №4 пров. Веретенівський, 8

bibliotechnaj@ukr.net

6.

Бібліотека-філія №5 (вул. Чехова, 77)

filiya-5mzbs@ukr.net

7.

Бібліотека-філія №6 (вул. Котляревського, 1/1)

biblio6sumy@ukr.net

8.

Бібліотека-філія №7 (вул. Г. Кондратьєва, 140)

biblioteka_filial_7@ukr.net

9.

Бібліотека-філія №8 вул. В. Чорновола, 55

biblioteka.fil.8@ukr.net

10.

Бібліотека-філія №9(вул.Набережної р. Стрілки, 46 ( Будинок природи)

filiya9@ukr.net

11.

Бібліотека-філія №10 (вул. Білопільський шлях, 25)

filia10sumy@gmail.com

12.

Бібліотека-філія №11 (вул. Карбишева, 17)

library11filial@ukr.net

13.

Бібліотека-філія №12 (Ковпаківський район, с. Н. Піщане, вул. Шкільна 47А)

filiua12@ukr.net

14.

Бібліотека-філія №14 (пр-т М. Лушпи, 54)

library14sumy@gmail.com

15.

Бібліотека-філія №15 (вул. І. Сірка, 2А)

bibliotekafilial15@ukr.net

16.

Бібліотека-філія №16 (вул. Л. Українки, 4)

filial_16@ukr.net

17.

Бібліотека-філія №17 (вул. Горького, 23/1)

libreri@ukr.net

18.

Бібліотека-філія №18 (вул. Курська, 131)

gala_47@ukr.net

Видавництво "Ранок" відкрило віртуальну школу, яка функціонуватиме у вільному доступі

2 хв читати

Задля того, щоб загальноукраїнський карантин не став перешкодою для продовження навчального процесу в закладах загальної середньої освіти та не перетворився в тривалі позачергові канікули, видавництво «Ранок» запустило «Всеукраїнську віртуальну школу». Онлайн-навчання розпочалося цієї середи (18 березня) та триватиме до завершення карантину по буднях, у першій половині дня.

Ініціатори програми вважають:  «Карантин – це чудова нагода підтягнути свої освітні навички та знання. Школярі матимуть можливість перевірити свої здібності самостійної роботи, а педагоги – розвинути вміння використовувати технології дистанційного й змішаного навчання».

У навчальній програмі, яка вкладається в рамки затвердженої Міністерством освіти та науки України програми «Нова українська школа» відбуватимуться:

·         онлайн-уроки за трьома рівнями навчання: рівень «Розвідники» (1–4 класи), рівень «Дослідники» (5–9 класи) і рівень «Винахідники» (10–11 класи);

·         дистанційні коучинги за темами, які мають вивчатися відповідно до календарно-тематичних планів, для учнів від авторів підручників, методистів і науковців;

·         «ранкові зустрічі» (щодня о 9:30) та навчальні відеоролики, руханки, мінітеатр та інші освітньо-розважальні цікавинки;

·         віртуальна педрада – 1,5-2-годинні щотижневі онлайн-зустрічі з кращими експертами в галузі освіти.
«Ми пропонуємо не піддаватися паніці, мислити позитивно та отримати користь від вимушеного перебування вдома. Діти мають можливість «ходити до школи» навіть якщо приміщення закриті. Саме тому видавництво «Ранок» ініціювало створення віртуальної школи. Нас уже підтримали українські навчальні заклади: ХНУ імені В. Н. Каразіна, ХНПУ імені Г. С. Сковороди, а також: телеканал «ПлюсПлюс» (Київ), компанії EdPro (Львів), МоzaikEducation (Угорщина), TwigEducation (Велика Британія). Дуже хочеться, щоб нас оминув не тільки коронавірус, але й синдром втрачених можливостей», – зазначив генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.

Із розкладом занять можна ознайомитись за посиланням:  http://bit.do/fBKcG

Вчителі, котрі зареєструються (реєстрація за посиланням http://bit.do/fAZ4E), прослухають лекції та успішно пройдуть тести, отримають сертифікати.

Щоб долучитися до віртуальної школи «Ранок», переходьте на сайт: https://virtualschool.bitrix24site.ua/

Нагадуємо, що видавництво «Ранок» працює на українському книжковому ринку 23 роки та є одним із найпотужніших вітчизняних видавництв дитячої та шкільної літаратури. За підручниками, виданими у «Ранку» навчаються мільйони школярів від 1 до 11 класу. Щорічно видавництво виготовляє понад 8000 книг і навчальних посібників загальним накладом 12 мільйонів примірників.

Лірична посвята улюбленій поетесі

Ліні Василівні Костенко!

Відеоролик можна подивитись на блозі бібліотекаря Сумської міської централізованої бібліотеки ім. Шевченка "Бібліовектор.ua" Людмили Понкратової