Портфоліо. Типи і види, методика формування

(З матеріалів блогу Людмили Понкратової)

Доброго дня, любі друзі!

Сьогодні поговоримо про типи, види портфоліо

та методику формування.

В інтернеті можна знайти чимало джерел інформації,

присвячених даному питанню, але майже усі вони

пропонують певну класифікацію типів портфоліо.

Отже, існують ТРИ основні типи портфоліо:

- портфоліо документів 

Портфоліо документів включає сертифіковані (документовані) досягнення бібліотекаря, а саме:

- дипломи;

- грамоти;

- свідоцтва;

- посвідчення;

- довідки;

У ньому можуть розміщуватися копії зазначених документів. Обов'язково передує їхнім переліком (по мірі накопичення протягом ряду років).

Тобто тут бібліотекар збирає документи, які засвідчують його участь у різномантіних конкурсах, турнірах тощо.

- портфоліо робіт.

Це зібрання матеріалів, які відображають основні напрямки і види діяльності, опис основних форм творчої активності. Виконується групуванням різних творчих, проектних, дослідницьких робіт бібліотекаря в єдиний масив документів. У нього можуть входити:

-  конкурсні роботи;

- проекти розвитку бібліотеки;

- тексти (тези) виступів на семінарах, методоб'єднаннях (можна додавати аудіо-, відеозаписи виступів);

- сценарії різноманітних масових заходів;

- друковані та електронні продукти -  сайти, блоги, презентації, відеоролики на допомогу розробки бібліотечних уроків, оглядів, виставок;

- відеозаписи, фотоальбоми різноманітних заходів;

- продукти бібліографічної діяльності: б/ф посібники, бюлетені, буклети тощо;

- авторські бібліотечно-інформаційні проекти, наприклад, цикл занять з формування інформаційної культури користувачів та будь-які інші.

         Портфель робіт передує переліком представлених в ньому матеріалів. Самі роботи прикладаються на паперових або електронних носіях, у тому числі відеозаписи, фотографії, публікації тощо. Він дає якісну оцінку професійної діяльності бібліотекаря за такими параметрами: повнота, різноманітність, оригінальність, переконливість матеріалів, динаміка і творча активність працівника і т.п.

- портфоліо відгуків

Портфоліо відгуків - це характеристики ставлення бібліотекаря до різних видів діяльності. У ньому дається письмовий аналіз ставлення бібліотекаря до своєї діяльності і її результатам (тексти висновків, рецензії, відгуки, резюме та інше). Включає оцінки заходів колегами, методистами, адміністрацією,  методичними об'єднаннями і т.д. (До перерахованих вище видів документів додаються рекомендаційні листи). Бажано включати комплексний самоаналіз діяльності та її результатів.

За складом портфоліо класифікують:

- прості - це портфоліо, які реалізують один з названих типів;

- комплексні - включають в себе описані типи в якості своїх розділів).

Наприклад:

А. Портфоліо прості: 3 варіанти, тобто або в чистому вигляді портфоліо документів, або портфоліо робіт, або портфоліо відгуків.

Б. Портфоліо, що складається з двох розділів: розділ документів і розділ робіт, або розділ документів і розділ відгуків, або розділ робіт і розділ відгуків.

В. Портфоліо, що складається з трьох розділів, - комплексний: розділ документів, розділ робіт і розділ відгуків.

ВИДИ ПОРТФОЛІО

види портфоліо визначають за характером і структурою представлених у ньому документів.

Наприклад. документальне, підсумкове, методичне. рефлексивне, презентаційне та інші.

Найбільш затребуваними в практиці бібліотекаря є особисте портфоліо, а також тематичне.

Давайте розглянемо саме ці 2 види портфоліо.

Особисте - це як професійний портрет бібліотекаря. Ідеальний його варіант, це комплексний "В", тобто який включає в себе всі типи.

Особистісний портрет рекомендується представляти у формі "РЕЗЮМЕ".

Акцент в резюме необхідно зробити на наявному досвіді бібліотекаря: в самоосвіті, в використанні в своїй практиці сучасних інформаційних технологій, в проектній діяльності тощо.

           В особистому портфоліо можна розмістити результати професійного тестування і лист самооцінки професійних умінь і навичок.

Цікавим, на мою думку, є тематичне портфоліо (приклад портфоліо Галини Симоненко найкраще характеризує його можливості для представлення певної теми).

Тематичне портфоліо може включати в себе:

- план (структуру, схему) занять або розробки теми;

- пояснювальну записку, де наводиться коротка інформація про автора, форму подання матеріалу і т.д .;

- обгрунтування теми (предметного курсу), своє бачення даної теми, яких результатів очікуєте;

- програму курсу (плани, технологічні карти або розробки уроків, бібліотечних занять);

- роботи читачів (анкети, тести, відгуки на конкретний урок, відгуки на літературний твір, малюнки);

- самоаналіз проведеної роботи;

- фактографічний матеріал по темі (списки літератури, копії статей, схем і т.д.);

- відгуки колег, викладачів на відвідані ними заняття (якщо це шкільна бібліотекая. або бібліотека внз);

- бібліографію, огляд джерел;

- презентаційні матеріали (мультимедіа, презентація, веб-сайт, блог, книга, публікація тощо);

- підведення підсумків, визначення перспектив.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПОРТФОЛІО

         Справа в тому, що бібліотекарі, які вже мають досить великий стаж роботи, напевно накопичили достатню кількість різноманітних папок з власними добірками, розробками заходів, виставок, рекомендованої бібліографії, досліджень тощо. Досвідчені бібліотекарі також мають в своєму багажі дипломи, грамоти, сертифікати. Ці всі матеріали - і є складові портфоліо. Треба тільки відібрати головне, зробити акценти і привести  елементи до системи.

     Таким чином, алгоритм формування портфоліо такий:

- визначити мету створення портфоліо;

Залежно від мети визначте тип і вид вашого портфеля досягнень - простий або комплексний, особистий або тематичний.

- визначити, що ви збираєтеся включити до вашого порфоліо;

- змоделювати структуру (розділи, підрозділи тощо);

Це ваш портфель досягнень, і його зміст визначаєте тільки ви. Пам'ятайте одне - не можна обійняти неосяжне. Рекомендується створювати портфоліо за останні 3-5 років, але, якщо ви маєте дипломи, грамоти регіонального, або міжнародного рівня, то за 10-15 років також можливо це робити.

- визначити форму  порфоліо: друкований варіант (файлова тека з матеріалами), або електронний варіант (можливо портфоліо-сайт, портфоліо-блог). Можливо і поєднання двох варіантів;

- визначити хронологію представлення матеріалів.

У прямій хронології - для показу прогресу і професійного зростання або в зворотному - для демонстрації останніх результатів? Або ви розподілите матеріали за видами: в частині для документів - дипломи, грамоти, сертифікати, посвідчення, довідки, свідоцтва; в частині для робіт - проекти, програми, конкурсні роботи, публікації, виступи, сценарії, відгуки, рецензії і т.д .; або за рівнями: вузівський, районний, муніципальний, регіональний тощо.

- скласти перелік матеріалів кожного розділу;

- визначити місце зберігання портфоліо.

Варіанти ви обираєте самі. Найбільш розширений варіант для себе, все найбільш важливе - для адміністрації. Якщо портфоліо має електронний варіант, ви можете розмістити його в інтернеті і відкрити доступ як для всіх користувачів, так і вибірково. Якщо портфоліо зберігається у вас у кабінеті - ви можете формувати його документами-оригіналами, якщо в іншому місці - краще надати копії.

- написати пояснювальну записку, або коментар до портфоліо;

- визначити, як ви будете представляти своє портфоліо, тобто форму презентації - доповідь, відеопоказ, мультимедійна презентація.

Про вимоги щодо оформлення порфоліо, його організацію, приклади і корисні посилання поговоримо наступного разу.

Дякую за увагу!

Буктрейлер. Наталія Гурницька "Багряний колір вічності"

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ на блозі «Бібліо Сумка»

Сумської центральної міської бібліотеки ім. Тараса Шевченка

·                     Сумська міська централізована бібліотечна система

·                     YouTube: Канал Сумської МЦБС

·                     Цитатник бібліографів

·                     Бібліотеки та науково-інформаційні центри України

·                     Українська бібліотечна асоціація

·                     Вибрані газети, інтернет-видання та інформаційні агентства

·                     Сумська ОУНБ

·                     БібліоСинергія

·                     Бібліотечний автобан

·                     Все про Європу в бібліотеках

Історична довідка про місто Суми

·         КатегоріяСУМИ І СУМЧАНИ

·         Дата12.07.2017

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Історія будь-якого міста невід’ємна від історії країни. Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. У різних джерелах наводяться різні дати заснування міста – 1651, 1652, 1653, 1655. Найвірогідніша з них остання. Саме в 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Г.Кондратьєвим переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано Сумський слобідський козачий полк, який очолив Г. Кондратьєв.

Історія роду Кондратьєвих – роду мужніх воїнів і щедрих благодійників – є частиною історії міста. Наприклад, син Герасима Кондратьєва – Андрій – брав участь у Кримському поході та Північній війні, з 1706 р. очолював Сумський слобідський полк і одночасно зводив храми. Перша кам’яна споруда в місті – Воскресенська церква – побудована за його сприянням. Продовжуючи славні традиції роду, у другій половині ХІХ століття Микола Кондратьєв, приятель великого російського композитора П. Чайковського, був першим опікуном Сумської Олександрівської прогімназії, на власні кошти спорудив при ній церкву. А місту подарував земельну ділянку з великим будинком, у якому розмістили міську думу, окружний суд і одну з пожежних команд. Згодом поряд було споруджено будинок Громадського зібрання (нині обласна філармонія), де проходили оперні вистави професійних і аматорських труп, концерти видатних музикантів-інструменталістів і вокалістів. Кожен сумчанин із вдячністю згадує Кондратьєвих – тих, хто заснував, боронив і прикрашав місто.

Плин життя Сум початку ХVІІІ століття змінили події Північної війни. З 26 грудня 1708 р. до 3 лютого 1709 р. у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів і указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І “урочисто та пишно” зустрічали Новий – 1709 – рік.

Мир на землі – запорука процвітання міста. Починаючи з 1710-х років, у Сумах розвиваються промисловість і торгівля. Виникли підприємства мануфактурного типу, щороку влаштовувалися два “великы” ярмарки, які тривали по 20-30 днів, і два “середні” – по 5-7 днів. На початок 80-х років нараховувалося понад 400 різних за фахом ремісників, а у 90-ті вже понад 700. Зростало й населення міста. Якщо в 1732 р. воно становило 7700 чоловік, то в 1773 р. – 9845.

Зростало й місто. У другій половині ХVІІІ століття було здійснено геодезичну зйомку та складено кілька планів. Будь-який план є своєрідним портретом міста, інколи дещо ідеалізованим. Генеральний план, затверджений у 1786 р., передбачав забудову Сум прямокутною мережею вулиць і кварталів. Саме у цей час було споруджено кілька будинків за проектами відомих архітекторів О. Паліцина та П. Ярославського – талановитого учня великого В. Баженова. За проектами Ярославського було зведено Покровську церкву (1783-1790) та одноповерховий кам’яний будинок «присутственных мест».

У другій половині ХVІІІ століття “державні перетворення” Катерини ІІ позначилися й на житті Сум. Так, у зв’язку з ліквідацією урядом козацького самоврядування Сумський козацький полк було реорганізовано на регулярну частину російської армії, а місто з полкового центру перетворилося спочатку на провінційне, а з 1775 р. – на повітове місто Слобідсько-Української губернії, перейменованої в 1835 р. на Харківську.

ХІХ століття для Сум стало добою оновлення та процвітання. Після пожежі в 1839-1840 рр. місто змінило своє обличчя – за генеральним планом 1845 р. А розквіт Сум як промислового та культурного центру в другій половині ХІХ століття пов’язаний з підприємницькою та громадською діяльністю І. Г. Харитоненка (1822-1891) – засновника славетної династії цукрозаводчиків. У 1888 р. в Сумах діяло вже 26 невеликих фабрик і заводів. Пізніше виникли машинобудівні підприємства – завод сільськогосподарських машин (1891), ливарний “Вулкан” (1893), “Сумські машинобудівні майстерні” (1896), останнє з яких нині є одним з гігантів сучасної промисловості України – ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе”.

Буремні події ХХ століття не обминули й місто над Пслом. Доленосні події – революція 1905-1907 рр., Перша світова війна, події жовтня 1917 р. та громадянська війна – відлунювали у провінційних Сумах. Стабілізація життя розпочалася лише в 1920-х роках. У 1923-1924 рр. запрацювали металообробні та машинобудівні заводи. Пожвавилося й культурно-мистецьке життя міста: відкрився історично-художній музей (очолив його Н. Онацький), Палац Пролеткульту, став діяти робітничо-селянський театр. На базі педагогічних курсів створюється спочатку педагогічний технікум, згодом – інститут соціального виховання.

Новий період в історії міста почався з утворення у 1939 р. Сумської області. Місто стало обласним центром – центром культурно-мистецького та економічного життя цілого регіону України.

Під час Великої Вітчизняної війни в окупованому фашистами місті діяла підпільна організація “Прапор” на чолі з Д. Косаренком. Суми були визволені 2 вересня 1943 р. частинами 167-ої, 232-ої та 340-ої стрілецьких дивізій 50-го стрілецького корпусу Червоної Армії, у зв’язку з цим їм було надано почесне найменування Сумсько-Київських.

Якщо друга половина 1940-х – 1950-ті роки в історії Сум, як і всієї країни, були роками відбудови, то 1970-ті стали роками перетворення міста на потужний промисловий і культурний центр. Місто зростало й оновлювалося. Його архітектурне обличчя вирізнялося оригінальністю з-поміж інших обласних центрів України. У тодішньому Радянському Союзі добре була відома продукція таких велетнів промислового виробництва, як заводи “Центролит” і “Електрон”, виробничих об’єднань СМНВО ім. Фрунзе, “Хімпром”, “Насосенергомаш”, “Сумизалізобетон”.Здобуття Україною Незалежності позначилося на всіх сферах життя Сум. На межі тисячоліть сумчани згадали про велику історичну спадщину міста. У 1997 р. відновлено зруйнований у 1918 р. пам’ятник І. Харитоненку роботи видатного російського скульптора О. Опекушина.

Протягом останніх років здійснюється робота по реставрації центральної частини Сум. Прикрашається місто й новобудовами, серед яких найвизначнішими є стадіон “Ювілейний” та легкоатлетичний манеж, що відповідають усім світовим стандартам. Тож недарма звуть Суми перлиною Слобожанського краю.

Календар на квітень 2020 року *** 

Вся земля розквітла, так багато світла,Сонячне проміння - струни золоті!І звучить в повітрі, як свята молитва,Ця миттєва радість - в кожному житті!Піднімаю руки і вбираю звуки,Роси, наче ...

Опубліковано·30 бер. 2020 р., 12:28 Татьяна Жадан

Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) —

 багатотомне енциклопедичне видання (алфавітна енциклопедія) про Україну в усіх вимірах від початку XX століття до сьогодення. Енциклопедія подає цілісний образ новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, персоналіях. Охоплює всі сфери життя в Україні, відображає сучасні погляди на історичні події та постаті. Специфіка ЕСУ полягає в тому, що в ній переважає сучасний матеріал, особлива увага приділяється явищам, процесам, поняттям, що характеризують добу державної незалежності України. вміщує статті не лише про громадян України, а й про українців, які мешкають за кордоном і стали відомими в тій чи іншій сфері життя. Не оминули в ЕСУ зарубіжних українознавців. Енциклопедія містить інформацію про національні меншини України, їхню історію, інституції, видання, відомих представників.

ЕСУ — це спільний проект Національної академії наук України та Наукового товариства ім. Шевченка.

Читати онлайн Енциклопедія Сучасної України

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Пов’язано

Енциклопедія Сучасної України. Т. 19, Т. 2002.04.2019У "Новини краєзнавчої літератури"

Історична довідка про місто Суми12.07.2017У "Суми і сумчани"

Сумські бібліотеки перейшли на онлайн-режим роботи

12:18, 7 квітня

Суспільство

Sumy0542

Під час дії карантинних заходів на території Сумської міської ОТГ заклади міської централізованої бібліотечної системи продовжують працювати задля комфорту читачів, але в онлайн-режимі.

Мова йде про повний перехід у соціальні мережі. Як зазначає начальник відділу культури Наталія Цибульська, діджиталізована бібліотечна система прийшлась до вподоби багатьом, зокрема, зросла кількість читачів, особливо чоловіків.

«Бібліотекарі – люди творчі, а тому навіть в умовах карантину до роботи підходять відповідно, а головне сучасно. Ми повністю перейшли у соціальні мережі – Facebook та Instagram, але це не означає, що читачу відтепер буде складніше знайти потрібну літературу, – посилання на книгу завжди можна дізнатись у працівників книгозбірні, надіславши запит на електронну адресу (список нижче). Окрім цього, ми створили буктрейлери (короткі відеоролики за мотивами книг), онлайн-кросворди та онлайн-вікторини. Разом із тим, подбали й про учнів старших класів, склавши перелік порад та підкажчиків щодо ЗНО», – підкреслила посадовиця.

Нагадаємо, на території Сумської міської об’єднаної територіальної громади діють 18 бібліотек, у числі яких: Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка, філії, розташовані по місту та у селі Піщане Піщанського старостинського округу. Свої двері для читачів книгозбірні відкриють по закінченню карантину.

Назва філії

Електронна адреса

1.

Сумська центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (вул. Кооперативна, 6)

lib@library.sumy.ua; sumybibshev@gmail.com

2.

Бібліотека-філія №1 (вул. Глінки, 1)

libsumy_f1@ukr.net

3.

Бібліотека-філія №2 (вул. Сумсько-Київських дивизій, 22)

libraryfilial2@ukr.net

4.

Бібліотека-філія №3 (вул. Новомістенська, 23)

bibliofilia3@gmail.com

5.

Бібліотека-філія №4 пров. Веретенівський, 8

bibliotechnaj@ukr.net

6.

Бібліотека-філія №5 (вул. Чехова, 77)

filiya-5mzbs@ukr.net

7.

Бібліотека-філія №6 (вул. Котляревського, 1/1)

biblio6sumy@ukr.net

8.

Бібліотека-філія №7 (вул. Г. Кондратьєва, 140)

biblioteka_filial_7@ukr.net

9.

Бібліотека-філія №8 вул. В. Чорновола, 55

biblioteka.fil.8@ukr.net

10.

Бібліотека-філія №9(вул.Набережної р. Стрілки, 46 ( Будинок природи)

filiya9@ukr.net

11.

Бібліотека-філія №10 (вул. Білопільський шлях, 25)

filia10sumy@gmail.com

12.

Бібліотека-філія №11 (вул. Карбишева, 17)

library11filial@ukr.net

13.

Бібліотека-філія №12 (Ковпаківський район, с. Н. Піщане, вул. Шкільна 47А)

filiua12@ukr.net

14.

Бібліотека-філія №14 (пр-т М. Лушпи, 54)

library14sumy@gmail.com

15.

Бібліотека-філія №15 (вул. І. Сірка, 2А)

bibliotekafilial15@ukr.net

16.

Бібліотека-філія №16 (вул. Л. Українки, 4)

filial_16@ukr.net

17.

Бібліотека-філія №17 (вул. Горького, 23/1)

libreri@ukr.net

18.

Бібліотека-філія №18 (вул. Курська, 131)

gala_47@ukr.net